Інститути соціалізації як механізм реалізації державної молодіжної політики в Україні.

Анотація

У статті проаналізовані особливості формування та реалізації сучасної молодіжної політики в Україні у контексті становлення інформаційного суспільства, поширення якого формує новий тип мислення молоді та способу життя загалом. У ході проведеного наукового дослідження було виявлено специфіку сучасної української молоді, яка представлена поколіннями Y та Z, або поколінням мілленіалів згідно із класифікацією американських дослідників Н. Хоува та В. Штрауса. Це молоді люди, які народилися з 1990 по 2004 роки та характеризуються більш вираженими прагненнями до самореалізації і самовираження та, як наслідок, схильністю до постматеріальних цінностей.

У свою чергу, державна молодіжна політика складається із певних інститутів соціалізації, головна задача яких – інтегрувати молодь до суспільно-політичного життя. Проте, якщо поглянути на стан системної трансформації нашої країни, то можна констатувати їх фрагментарність та відсутність у нормативно-правовій базі чіткого механізму молодіжного розвитку та участі у розбудові країни. Таким чином, за даними соціологічних досліджень, сучасна українська молодь у якості альтернативної можливості самовираження (й самореалізації іноді) обирає віртуальний простір. Виходячи з цього, ми наголошуємо на значному впливі віртуального простору на сучасне молоде покоління українців та вводимо таку категорію як «кіберсоціалізація», під якою розуміємо процес формування цінностей та світогляду молоді за допомогою Інтернету загалом, та соціальних мереж зокрема.

Отже, вивчення процесу впровадження державної молодіжної політики, складовими елементами якої є сукупність традиційних та інноваційних інститутів соціалізації молоді набуває нової актуальності. Нами було підкреслено, що за умови стрімко змінюваного світу, традиційні інститути соціалізації поступаються місцем більш інноваційним інструментам впливу на молодіжне середовище. Таким чином, з’ясування вектору трансформації механізму молодіжної політики сучасної України у зв’язку із мінливістю інститутів соціалізації є актуальною та головною задачею нашого наукового дослідження.